Мова – скарб народу, тож нехай українська звучить у наших душах!
Щороку восени ми відзначаємо День української писемності та мови – однієї з наймилозвучніших мов на планеті. Свято започатковане в листопаді 1997 року указом Президента України № 1241/97 "Про День української писемності та мови". Цьогоріч ми вперше відзначаємо його в іншу дату – 27 жовтня.
Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.
З нагоди свята в закладах освіти міста цього дня проведено заходи, спрямовані на вшанування сили та краси українського слова, його незламності, милозвучності та сучасності: онлайн-квести, акції, виставки, години спілкування тощо. Наймолодші, дошкільники, не залишились осторонь. Для них були організовані в онлайн-форматі флешмоби, тематичні заняття, бесіди, літературні вікторини й конкурси, прослуховування українських пісень та інсценування казок.
За традицією освітяни, старшокласники та їхні батьки долучилися до найбільшого україномовного флешмобу – взяли участь у Радіодиктанті національної єдності-2023, щоб відчути причетність до спільноти однодумців, зробити внесок у популяризацію рідної мови та перевірити власну грамотність. Особливо важливо наразі об'єднати всіх наших учнів та освітян: тих, хто був змушений покинути свої домівки й виїхати за кордон та інші регіони України, та тих, хто лишився, попри небезпеку.
У школах Харкова люблять та і шанують рідну мову, як найбільший скарб. Випускники Харкова у 2023 році отримали 43 200-бальних результатів на національному мультипредметному тесті з української мови.
Сім учнів шкіл міста Харкова отримали перемогу в Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка конкурсі.
Переможцями ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури в цьому році стали четверо харківських школярок.
Мова – не лише засіб для комунікації, не лише система знаків і символів. Це перш за все генетичний код нашої нації, культурна спадщина, коріння, на якому тримається могутнє дерево життя українського народу. Шануймо та любімо рідну мову, піклуймося про неї, захищаймо та розкриваймо її могутність і велику силу!
І головне – не треба забувати, що завдяки нашим захисникам маємо змогу говорити рідною мовою, зачитуватися україномовними книгами, насолоджуватись українськими піснями, врешті – вільно жити на своїй землі!